Пілатес (pilates) заснований на
синтезі йоги та гімнастики. Базова його відмінність від більшості видів
фітнеса у тому, що під час занять задіюється дрібна мускулатура, тобто
глибоко лежачі «м'язи-інтелігенти» (поперечний м'яз черевного преса,
м'язи тазового дна і багатороздільні м'язи хребта), які формують
м'язовий каркас. Як розтлумачував учням сам Пілатес, найважливіше - це робота з
«пауерхаусом», тобто з центральною віссю тіла, яка пролягає між тазом і
грудною кліткою. Зі слів center yourself (відцентріруй себе) він починав кожне тренування.
На думку Марії Суботівської, директора московського Інституту Пілатес, виконуючи вправи, не тільки тренуєш тіло, але й приводиш до ладу думки. «Це ментальний тренінг, який розвиває вміння концентруватися на самовідчутті», - впевнена Марія.
Сам винахідник методу називав це контрологією.
Першими, хто його випробував на собі, були артисти балету Джорджа Баланчина. Факультативні заняття в студії на 8-й авеню в Нью-Йорку балетмейстер так і називає - by Joe's (у Джо).
Насправді, Пілатес є автором всього 34 вправ. Він докладно описав їх у книзі Return to Life Through Contrology («Повернення до життя через контрологію»), яка вийшла в США в 1945 році. Сьогодні таких вправ не менше п'яти сотень плюс всілякі перверсії на кшталт денс-пілатесу, аквапілатеса і пив-йоги.
Офіційно в світі існують декілька шкіл пілатесу.
Класикою жанру вважаються вправи на великому обладнанні. Зовні це дуже громіздкі тренажери (кадилак, реформер, стілець), що нагадують інквізиторській атрибутику - наручники, ланцюги, затиски.
Основна відмінність цього обладнання від звичайних тренажерів у тому, що опора, на якій знаходиться людина, виконуюча вправу, нестабільна. Доводиться докладати додаткові (і, хочеться відзначити, чималі) зусилля, щоб утримати рівновагу, в результаті чого до роботи підключається та сама дрібна мускулатура, яка формує «корсет».
Інший вид пілатесу - вправи з малим обладнанням (фітбол, еспандером, бодібаром, нудлом, ізотонічним кільцем), викладають індивідуально і в групах.
Незважаючи на те, що Pilates Matwork (або пілатес без будь-якого обладнання) стоїть в кінці списку, це саме та система вправ, за якою бажано починати знайомство з методом Пілатеса. З підручних засобів тут тільки неслизький килимок.
Пілатес буває силовим (тобто динамічним) і терапевтичним. Але і в тому і іншому випадку це в першу чергу відновлювальна гімнастика, яка ідеально підходить людям, що мріють мати правильну поставу.
Кожна школа, будь то модифікований пілатес Майкла Кінга (в Dr. Loder і London Body School) або Stott Pilates (в «Планеті Фітнес»), вирішує саме ці проблеми.
Форпостами сучасного пілатесу вважаються студія Рона Флетчера (Ron Fletcher) в Беверлі-Хіллс, школа Мері Боуен (Mary Bowen) у Нотемптоне, штат Массачусетс, студія Романи Киржановскі (Romana Kryzanowska) у Нью-Йорку.
Всі вони - дійсні учні Пілатеса і, незважаючи на похилий вік, до цього дня викладають. У Лондоні кращою вважається школа Body Control Pilates Лінн Робінсон (Lynne Robinson), клієнтами якої свого часу були Х'ю Грант і Ліз Херлі. У Канаді новаторами в області контрологіі є подружжя Ліндсей і Мойра Меріфью (Lindsay and Moira Merrithew), які створили власний стиль Stott Pilates.
Головний офіс «Стотт» базується у Торонто, але студії розкидані по всьому світу.
В українській мові слово «пілатес» з'явилося недавно в кінці 1990-х.
Але за минулі роки пілатес з екзотичного виду фітнесу перетворився в обов'язковий пункт розкладу будь-якого спортклубу.Найпопулярніший напрямок Body & Mind, винайдений Джозефом Пілатес на початку минулого століття для реабілітації покалічених на війні солдатів .Головна цінність методики у навантаженні на м'язи, які не задіюються під час роботи на звичайних тренажерах.
Пілатес (pilates) заснований на синтезі йоги та гімнастики. Базова його відмінність від більшості видів фітнеса у тому, що під час занять задіюється дрібна мускулатура, тобто глибоко лежачі «м'язи-інтелігенти» (поперечний м'яз черевного преса, м'язи тазового дна і багатороздільні м'язи хребта), які формують м'язовий каркас.
Як розтлумачував учням сам Пілатес, найважливіше - це робота з «пауерхаусом», тобто з центральною віссю тіла, яка пролягає між тазом і грудною кліткою.
Зі слів center yourself (відцентріруй себе) він починав кожне тренування.
На думку Марії Суботівської, директора московського Інституту Пілатес, виконуючи вправи, не тільки тренуєш тіло, але й приводиш до ладу думки. «Це ментальний тренінг, який розвиває вміння концентруватися на самовідчутті», - впевнена Марія.
Сам винахідник методу називав це контрологією.
Першими, хто його випробував на собі, були артисти балету Джорджа Баланчина. Факультативні заняття в студії на 8-й авеню в Нью-Йорку балетмейстер так і називає - by Joe's (у Джо).
Насправді, Пілатес є автором всього 34 вправ. Він докладно описав їх у книзі Return to Life Through Contrology («Повернення до життя через контрологію»), яка вийшла в США в 1945 році. Сьогодні таких вправ не менше п'яти сотень плюс всілякі перверсії на кшталт денс-пілатесу, аквапілатеса і пив-йоги.
Офіційно в світі існують декілька шкіл пілатесу.
Класикою жанру вважаються вправи на великому обладнанні. Зовні це дуже громіздкі тренажери (кадилак, реформер, стілець), що нагадують інквізиторській атрибутику - наручники, ланцюги, затиски.
Основна відмінність цього обладнання від звичайних тренажерів у тому, що опора, на якій знаходиться людина, виконуюча вправу, нестабільна. Доводиться докладати додаткові (і, хочеться відзначити, чималі) зусилля, щоб утримати рівновагу, в результаті чого до роботи підключається та сама дрібна мускулатура, яка формує «корсет».
Інший вид пілатесу - вправи з малим обладнанням (фітбол, еспандером, бодібаром, нудлом, ізотонічним кільцем), викладають індивідуально і в групах.
Незважаючи на те, що Pilates Matwork (або пілатес без будь-якого обладнання) стоїть в кінці списку, це саме та система вправ, за якою бажано починати знайомство з методом Пілатеса. З підручних засобів тут тільки неслизький килимок.
Пілатес буває силовим (тобто динамічним) і терапевтичним. Але і в тому і іншому випадку це в першу чергу відновлювальна гімнастика, яка ідеально підходить людям, що мріють мати правильну поставу.
Кожна школа, будь то модифікований пілатес Майкла Кінга (в Dr. Loder і London Body School) або Stott Pilates (в «Планеті Фітнес»), вирішує саме ці проблеми.
Форпостами сучасного пілатесу вважаються студія Рона Флетчера (Ron Fletcher) в Беверлі-Хіллс, школа Мері Боуен (Mary Bowen) у Нотемптоне, штат Массачусетс, студія Романи Киржановскі (Romana Kryzanowska) у Нью-Йорку.
Всі вони - дійсні учні Пілатеса і, незважаючи на похилий вік, до цього дня викладають. У Лондоні кращою вважається школа Body Control Pilates Лінн Робінсон (Lynne Robinson), клієнтами якої свого часу були Х'ю Грант і Ліз Херлі. У Канаді новаторами в області контрологіі є подружжя Ліндсей і Мойра Меріфью (Lindsay and Moira Merrithew), які створили власний стиль Stott Pilates.
Головний офіс «Стотт» базується у Торонто, але студії розкидані по всьому світу.
В українській мові слово «пілатес» з'явилося недавно в кінці 1990-х.
Але за минулі роки пілатес з екзотичного виду фітнесу перетворився в обов'язковий пункт розкладу будь-якого спортклубу.
Подібні статті:
Наступні статті:
Попередні статті:
Comments:
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису