Home 
Психологія взаємовідносин Непропорційність реакцій.
Психологія взаємовідносин Непропорційність реакцій.
Непропорційність реакцій.
Вівторок, 24 серпня 2010, 23:25
Наше життя наповнене яскравими фарбами емоцій, які не лише прикрашають його, і роблять приємнішим і повнішим, але і виконують дуже багато вкрай необхідних функцій.Так почуття радості свідчить про гармонію про те що все відбувається згідно нашим бажанням і очікуванням.
Радість сповнює нас енергією, натхненням і бажанням діяти. Ми знаємо що все добре, і нам хочеться рухатись вперед і щось робити.
Почуття страху сковує спонукаючи нас завмерти і причаїться, або і надовго впасти в стан апатії і бездіяльності.
А може навпаки спонукати до дій, і спричиняючи викид адреналіну допомагає справитися з небезпекою, або втекти від переслідувача.
Емоції це необхідні, і відповідні різним ситуаціям стани організму, які для того і існують що би ми могли діяти адекватно ситуації
Просто необхідно навчитися це розуміти, і використовувати їх собі на користь.
Бо інстинкти і рефлекси це дуже добре, але вміння використовувати їх усвідомлено і з розумом, собі на користь, це значно краще.
Непропорційність реакцій.
Напевно когось здивує, як це з користю для себе.
Емоції це ж частина мого я, це ж моя індивідуальність складається саме з емоцій насамперед, а не з знеособленої і холодної логіки.
Вітер так само природне явище зі своєю властивою лише йому поетичною красою. Він буває лагідним, холодним, грізним, приносить дощ і холод або розганяє хмари що би нам посміхнулось сонце.
Все це є, і це чудово, але це ніяк не заважає запрягти вітер у вітрила що би він ніс на своїх крилах кораблі з грузами чи прогулочної яхти, або молов зерно вітряними млинами.
І в цьому є і поетична краса, і звичайна собі утилітарна користь.
Про емоції і їх надважливу роль в нашому житті проведено безліч фундаментальних досліджень і написано ще більше грубих розумних книг і ще більше статей.
А в цій статті йдеться про те як звичайній людині яка не має освіти психолога, розібратись зі своїми емоціями
І як зрозумівши їх суть і для чого вони служать, гармонізувати своє життя і спрямувати свої емоції собі на користь.
Отже, емоції - це реакція нашої психіки на, безліч сигналів що надходять завдяки органам зору, слуху, нюху, дотику, про те, що відбувається навколо і всередині організму.
І наш мозок, аналізуючи інформацію, співставляючи її з наявним досвідом, подає відповідний сигнал - певну емоцію.
А сама емоція, у свою чергу, асоціюється для нашого організму з певним набором дій, поведінкових і мовних проявів, які можна умовно віднести до позитивних, нейтральних або негативних.
Перший етап засвоєння «мови» емоцій - це визначення наших емоційних станів, та емоційних станів оточуючих, та значущих для Вас людей.
Важливо навчитися не тільки визначати емоційні стани, але й фіксувати їх зміни.
Вміння помічати зміну настрою, дасть багато важливої інформації про те, що відбувається з людиною. Таким чином, ми можемо розширювати своє уявлення про неї, особливості сприйняття цієї людини, і її ставлення до нас.
І це насправді дуже важливо і потрібно.
Наприклад, в кімнаті знаходиться однорічна дитина, заходить мама, і дитина починає усміхатися, радісно щось до неї белькотіти. Що відбувалося в момент, що спричиняє змін у його поведінці?
Дитина бачить маму, пізнає її зовні, по запаху, «зчитує» вираз її обличчя і настрій, її розум прокручує наявний досвід взаємин з нею. За його емоційної реакції можна визначити, що мама позитивний для нього об'єкт.
Уважна до реакцій свого немовля мама, за дрібними деталями її поведінки, може безпомилково визначити момент, коли дитину потрібно посадити на горщик.
І в даній ситуації користь очевидна: як мінімум менше повзунків доводиться прати, а дитині не доведеться ходити мокрою, та і до горщика вона швидше привчиться.
Інша ситуація. Увечері в сім'ї де є трирічна дитина приймають гостей. Гості обговорюють різні події, діляться спогадами. У ході спілкування з дитиною одна з гостей заспівала відому всім колискову пісеньку. І несподівано для гостей дитина заплакала.
Причина сліз насправді дуже проста. Почувши знайому пісню дитина вирішала що зараз її вкладатимуть спати, а спати зовсім не хочеться.
Тим більше що спати понесуть в іншу кімнату, а мама піде в іншу. А зараз і мама поряд, і взагалі дуже цікаво і весело, дорослі граються з дитиню приділяють їй увагу.
Ні про яке спання навіть і думати не хочеться, а тут раптом дитина чує пісню з якою її завжди заставляють спати.
Звичайно вона від такого заплаче. Вам би також, захотілось плакати чи протестувати на її місці.
Встановлення справжніх причин своїх та чужих емоційних реакцій вимагають вміння, досвіду, знань і вправності.
Для того що би набути і вдосконалити це вміння, треба докласти зусиль. Але воно того варте, бо це надзвичайно корисне і навіть необхідне в житті вміння.
Людина звертає увагу на свої емоційні стани, і прагне самостійно або за допомогою фахівця зрозуміти їх причини, знаходить контакт зі своїм «Я», і стає більш гармонійною в прояві своїх емоцій. Може використовувати їх собі на користь, замість дозволяти емоціям керувати собою.
Можна плисти за течією віддавши себе на її волю, боячись втопитись у хвилях емоцій, а можна збудувати на течії млин чи перевозити по ріці грузи. Все залежить лише від нас самих.
Процедура «встановлення зв'язку» між емоцією і справжньою причиною її виникнення - основа в процесі психологічного консультування. Її освоєння та використання в повсякденному житті корисно для кожного і розкриває величезні можливості.
Це другий етап оволодіння своїми емоційними станами.
Розглянемо, на прикладі.
На консультацію прийшла молода жінка, яка була засмучена погіршенням відносини зі своїм чоловіком. На її думку причина була в тому, що чоловік її розлюбив або недостатньо любить.
Я попросила пригадати якусь з ситуацій, в яких це проявлялось. Було важливо встановити «як», «за якими критеріями» жінка дізнається про недостатню любові свого чоловіка, і встановити реальний джерело проблеми.
У ході сеансу з'ясувалося, що кожен раз, коли жінка починає бурхливо проявляти свої почуття, він починає хвилюватись і просить її «не балуйся».
Звичайно у жінки псується настрій, радість змінюється на прикрість, а потім на сум. При цьому чоловік бачить дивні зміни в поведінці дружини, з бурхливим проявом емоцій якої він не може впоратися. Але не зважає на перепади її настрою. І тим більше навіть не підозрює про важливість для їх взаємин того, що відбувається.
При роботі з відновленням індивідуальної історії значення виразу «не балуйся», жінка усвідомила, що дозвіл балуватися і бажання бавитись є для неї одним з критеріїв прояву любові. Він сформувався в дитинстві в результаті взаємодії з батьком, у любові якого вона не мала сумніву: батько все їй дозволяв і дозволяв балуватись! Подібний факт любові батька був "зафіксований" мамою в розмові з приятелькою: «Чоловік доньку неймовірно любить. Він дозволяє їй все що завгодно і балує її ».
Накладення фрази значущої людини, почуттів і проявів батька, власних почуттів і проявів сформували «критерій любові», про який жінка навіть не здогадувалася.
Заборона балуватися від її чоловіка був сигналом про те, що «її не люблять, адже, коли люблять, дозволяють гратися».
Неусвідомлюваний критерій чинив серйозний вплив на її життя, змінюючи, спотворюючи бачення реальної ситуації. Адже чоловік любив свою дружину і його слова, свідчили швидше про те, що якісь прояви своєї дружини він сприймає як пустощі, не надаючи їм значення. І «критерії» прояву кохання чоловіка й жінки не були узгоджені. Напевно, у чоловіка був свій досвід і своя історія для даного слова, і певно для нього значення цього слова не було ніяк пов'язаним з проявами любові.
Після сеансу жінка відчула велике полегшення і радість. Вона поділилася своїм відкриттям з чоловіком, і він став з більшим розумінням ставитися до цього слова стосовно до неї і її поведінки. Згодом слово «балуватись» втратило свою владу і значимість. І в результаті з першого сеансу жінка звільнилася від влади неусвідомленого критерію кохання, і усвідомила, що помилялася в тлумаченні ставлення свого чоловіка.
Зрозуміла, що для неї є важливим в прояві кохання і яким чином своє кохання по відношенню до неї виявляє її чоловік.
Отже, даний приклад ілюструє принцип прояви «невідповідної реакції» і проблем, які він може створювати в житті людей.
У чому неадекватність реакції? У даному випадку слово «не балуйся» викликало різку зміну емоцій від щастя до смутку і відчуження, які ставали наслідком уявлення про нелюбов чоловіка. Причина, що викликала ці емоції і переживання, не відповідало їх інтенсивності і головне реальному положенню справ.
Важливо усвідомлювати, що в ситуації переживання «невідповідних» емоційних проявів, людина, як правило, знаходиться в полоні ілюзій, її висновки не відповідають реальному стану речей.
Залежно від особливостей емоційного складу, персональної життєвої історії, людина може доповнювати «неправильні висновки» новими фактами, знаходити їм підтвердження. Відбувається своєрідна «гра розуму». При цьому виникають реальні негативні емоції і створюються реальні проблеми у взаєминах зі значимими для нього людьми, на пустому насправді місці.
Це сумно, і ви мусити запобігати подібним прикрим випадкам.
І саме для того що би допомогти Вам уникати подібних ситуацій, і написана ця стаття.
Людина мусить усвідомлювати справжню причину своїх і чужих емоцій, і таким чином звільняється від влади над собою своїх емоцій, і отримує здатність реалістично бачити і оцінювати вчинки інших людей, тобто адекватно на них реагувати.
Якщо ж «невідповідна реакція» часто виявляється, і супроводжується сильними емоційними станами, вона може створювати серйозні проблеми у житті.
У чому небезпека прояву «невідповідних» емоційних реакцій?
По-перше, оскільки в основі виникнення непропорційних реакцій лежать переважно негативні ситуації, які не приймалися людиною, доставляли їй біль, то їх активізація також створює напругу, кризи і конфлікти.
Наприклад, жінка в ситуаціях, де на її думку ображається гідність жінки, агресивно реагує на кривдника. Подібна поведінка виникає в ситуаціях спілкування з домінантними, авторитарними чоловіками, які асоціативно нагадують її батька. В результаті чого запускається реакція взаємин з ним, закладена в дитинстві. Подібні взаємини з шефом можуть призвести не тільки до конфліктів, але й до втрати роботи.
По-друге, при непропорційних реакціях бачення ситуації не в повній мірі адекватне. Людина реагує звичним для неї чином в ситуаціях які віддалено нагадують їй пережите в минулому.
По суті, він бореться з "вітряними млинами" і "примарами" свого минулого.
Наприклад, в однієї жінки не складаються дружні відносини з подругами, і щоразу за періодом радості набуття нового друга, виникає розчарування і розрив стосунків.
Причиною болісного розставання, на думку цієї жінки, була спроба її принизити, або використовувати дружбу у корисливих цілях.
Як з'ясувалося, в дитинстві вона пережила біль від зради подруги. А обставини її життя були пов'язані з ситуаціями пригнічення, в яких їй доводилося доводити свою значимість і право бути собою.
В результаті нові дружні стосунки не складаються через дві непропорційні реакції :
1) постійних сумнівів у щирості відносин через очікування зради або використання.
2) Потреби доводити свою значимість, відстоювати свою позицію.
Ці реакції, виникали і переростали в конфлікти, щоразу, коли в поведінці її друга щось нагадувало ситуації минулого. При цьому конфлікти виникали з людьми, які цілком щиро мають до неї дружнє ставлення і повагу. В результаті спілкування перетворюється в періодичне з'ясування стосунків і звинувачення, що в кінцевому підсумку руйнує дружбу.
Кожне нове розчарування посилює існуючи стереотип і зменшує шанси на можливість гармонійних дружніх відносин.
По-третє, тривалі і часто пережиті негативні емоції, створюють загальний негативний настрій, який відповідно притягує аналогічні ситуації.
Також негативні емоції виснажують сили, уповільнюють або блокують нормальний рух енергії, і призводять до послаблення відповідного органу, а з часом до хвороби.
В аурі людини яка тривалий час переживає негативні емоції (страх, образа, гнів, злість, ревнощі, заздрість тощо), з'являються затемнення, помутніння, згустки, вкраплення брудних кольорів. Їх поява порушує роботу енергетичних центрів. Крім хвороб виникає викривлення в сприйнятті дійсності. Це нагадує перешкоди бачення при забрудненні скла.
Тому для зміни ситуації важливо розібратися в причинах її виникнення, усвідомити витоки проблеми, і змінити своє ставлення до подій в минулому.
Переосмислення ситуації, прийняття себе, прощення всіх причетних, заміна звичного реагування на більш адекватне, допомагає назавжди позбутися від виникнення проблем.
У ході психологічного опрацювання, ми повертаємося у своє минуле і наводимо в ньому чистоту і порядок, звільняємося від болю і страждань, очищаємо своє енергетичне поле. Це нагадує прибирання горищ і підвалів будинку, з яких доходять неприємні запахи.
У міру розуміння ситуації, людина краще розуміє і усвідомлює себе, набуває здатності керувати своїми емоціями, а її дії та реакції стають все більш результативними. Людині стає легше приймати життя, воно стає легким і радісним.
Подібна робота дозволяє будувати гармонійні відносини, реалістично сприймати те що відбувається, і отримувати більше радості і задоволення від життя і взаємин.
У міру звільнення від непропорційних реакцій ми звільняємося від привидів і тіней минулого, і усвідомлено створюємо відносини і своєму житті. Безсумнівно, подібна робота вимагає внутрішньої сили, і сміливості.
Вибір шляху - справа кожного з нас. Адже те, як ми переживаємо емоції і розпоряджаємося ними, свідчить про духовну та емоційну зрілість людини.
Напевно когось здивує, як це з користю для себе.
Емоції це ж частина мого я, це ж моя індивідуальність складається саме з емоцій насамперед, а не з знеособленої і холодної логіки.
Вітер так само природне явище зі своєю властивою лише йому поетичною красою. Він буває лагідним, холодним, грізним, приносить дощ і холод або розганяє хмари що би нам посміхнулось сонце.
Все це є, і це чудово, але це ніяк не заважає запрягти вітер у вітрила що би він ніс на своїх крилах кораблі з грузами чи прогулочної яхти, або молов зерно вітряними млинами.
І в цьому є і поетична краса, і звичайна собі утилітарна користь.
Про емоції і їх надважливу роль в нашому житті проведено безліч фундаментальних досліджень і написано ще більше грубих розумних книг і ще більше статей.
А в цій статті йдеться про те як звичайній людині яка не має освіти психолога, розібратись зі своїми емоціями
І як зрозумівши їх суть і для чого вони служать, гармонізувати своє життя і спрямувати свої емоції собі на користь.
Отже, емоції - це реакція нашої психіки на, безліч сигналів що надходять завдяки органам зору, слуху, нюху, дотику, про те, що відбувається навколо і всередині організму.
І наш мозок, аналізуючи інформацію, співставляючи її з наявним досвідом, подає відповідний сигнал - певну емоцію.
А сама емоція, у свою чергу, асоціюється для нашого організму з певним набором дій, поведінкових і мовних проявів, які можна умовно віднести до позитивних, нейтральних або негативних.
Перший етап засвоєння «мови» емоцій - це визначення наших емоційних станів, та емоційних станів оточуючих, та значущих для Вас людей.
Важливо навчитися не тільки визначати емоційні стани, але й фіксувати їх зміни.
Вміння помічати зміну настрою, дасть багато важливої інформації про те, що відбувається з людиною. Таким чином, ми можемо розширювати своє уявлення про неї, особливості сприйняття цієї людини, і її ставлення до нас.
І це насправді дуже важливо і потрібно.
Наприклад, в кімнаті знаходиться однорічна дитина, заходить мама, і дитина починає усміхатися, радісно щось до неї белькотіти. Що відбувалося в момент, що спричиняє змін у його поведінці?
Дитина бачить маму, пізнає її зовні, по запаху, «зчитує» вираз її обличчя і настрій, її розум прокручує наявний досвід взаємин з нею. За його емоційної реакції можна визначити, що мама позитивний для нього об'єкт.
Уважна до реакцій свого немовля мама, за дрібними деталями її поведінки, може безпомилково визначити момент, коли дитину потрібно посадити на горщик.
І в даній ситуації користь очевидна: як мінімум менше повзунків доводиться прати, а дитині не доведеться ходити мокрою, та і до горщика вона швидше привчиться.
Інша ситуація. Увечері в сім'ї де є трирічна дитина приймають гостей. Гості обговорюють різні події, діляться спогадами. У ході спілкування з дитиною одна з гостей заспівала відому всім колискову пісеньку. І несподівано для гостей дитина заплакала.
Причина сліз насправді дуже проста. Почувши знайому пісню дитина вирішала що зараз її вкладатимуть спати, а спати зовсім не хочеться.
Тим більше що спати понесуть в іншу кімнату, а мама піде в іншу. А зараз і мама поряд, і взагалі дуже цікаво і весело, дорослі граються з дитиню приділяють їй увагу.
Ні про яке спання навіть і думати не хочеться, а тут раптом дитина чує пісню з якою її завжди заставляють спати.
Звичайно вона від такого заплаче. Вам би також, захотілось плакати чи протестувати на її місці.
Встановлення справжніх причин своїх та чужих емоційних реакцій вимагають вміння, досвіду, знань і вправності.
Для того що би набути і вдосконалити це вміння, треба докласти зусиль. Але воно того варте, бо це надзвичайно корисне і навіть необхідне в житті вміння.
Людина звертає увагу на свої емоційні стани, і прагне самостійно або за допомогою фахівця зрозуміти їх причини, знаходить контакт зі своїм «Я», і стає більш гармонійною в прояві своїх емоцій. Може використовувати їх собі на користь, замість дозволяти емоціям керувати собою.
Можна плисти за течією віддавши себе на її волю, боячись втопитись у хвилях емоцій, а можна збудувати на течії млин чи перевозити по ріці грузи. Все залежить лише від нас самих.
Процедура «встановлення зв'язку» між емоцією і справжньою причиною її виникнення - основа в процесі психологічного консультування. Її освоєння та використання в повсякденному житті корисно для кожного і розкриває величезні можливості.
Це другий етап оволодіння своїми емоційними станами.
Розглянемо, на прикладі.
На консультацію прийшла молода жінка, яка була засмучена погіршенням відносини зі своїм чоловіком. На її думку причина була в тому, що чоловік її розлюбив або недостатньо любить.
Я попросила пригадати якусь з ситуацій, в яких це проявлялось. Було важливо встановити «як», «за якими критеріями» жінка дізнається про недостатню любові свого чоловіка, і встановити реальний джерело проблеми.
У ході сеансу з'ясувалося, що кожен раз, коли жінка починає бурхливо проявляти свої почуття, він починає хвилюватись і просить її «не балуйся».
Звичайно у жінки псується настрій, радість змінюється на прикрість, а потім на сум. При цьому чоловік бачить дивні зміни в поведінці дружини, з бурхливим проявом емоцій якої він не може впоратися. Але не зважає на перепади її настрою. І тим більше навіть не підозрює про важливість для їх взаємин того, що відбувається.
При роботі з відновленням індивідуальної історії значення виразу «не балуйся», жінка усвідомила, що дозвіл балуватися і бажання бавитись є для неї одним з критеріїв прояву любові. Він сформувався в дитинстві в результаті взаємодії з батьком, у любові якого вона не мала сумніву: батько все їй дозволяв і дозволяв балуватись! Подібний факт любові батька був "зафіксований" мамою в розмові з приятелькою: «Чоловік доньку неймовірно любить. Він дозволяє їй все що завгодно і балує її ».
Накладення фрази значущої людини, почуттів і проявів батька, власних почуттів і проявів сформували «критерій любові», про який жінка навіть не здогадувалася.
Заборона балуватися від її чоловіка був сигналом про те, що «її не люблять, адже, коли люблять, дозволяють гратися».
Неусвідомлюваний критерій чинив серйозний вплив на її життя, змінюючи, спотворюючи бачення реальної ситуації. Адже чоловік любив свою дружину і його слова, свідчили швидше про те, що якісь прояви своєї дружини він сприймає як пустощі, не надаючи їм значення. І «критерії» прояву кохання чоловіка й жінки не були узгоджені. Напевно, у чоловіка був свій досвід і своя історія для даного слова, і певно для нього значення цього слова не було ніяк пов'язаним з проявами любові.
Після сеансу жінка відчула велике полегшення і радість. Вона поділилася своїм відкриттям з чоловіком, і він став з більшим розумінням ставитися до цього слова стосовно до неї і її поведінки. Згодом слово «балуватись» втратило свою владу і значимість. І в результаті з першого сеансу жінка звільнилася від влади неусвідомленого критерію кохання, і усвідомила, що помилялася в тлумаченні ставлення свого чоловіка.
Зрозуміла, що для неї є важливим в прояві кохання і яким чином своє кохання по відношенню до неї виявляє її чоловік.
Отже, даний приклад ілюструє принцип прояви «невідповідної реакції» і проблем, які він може створювати в житті людей.
У чому неадекватність реакції? У даному випадку слово «не балуйся» викликало різку зміну емоцій від щастя до смутку і відчуження, які ставали наслідком уявлення про нелюбов чоловіка. Причина, що викликала ці емоції і переживання, не відповідало їх інтенсивності і головне реальному положенню справ.
Важливо усвідомлювати, що в ситуації переживання «невідповідних» емоційних проявів, людина, як правило, знаходиться в полоні ілюзій, її висновки не відповідають реальному стану речей.
Залежно від особливостей емоційного складу, персональної життєвої історії, людина може доповнювати «неправильні висновки» новими фактами, знаходити їм підтвердження. Відбувається своєрідна «гра розуму». При цьому виникають реальні негативні емоції і створюються реальні проблеми у взаєминах зі значимими для нього людьми, на пустому насправді місці.
Це сумно, і ви мусити запобігати подібним прикрим випадкам.
І саме для того що би допомогти Вам уникати подібних ситуацій, і написана ця стаття.
Людина мусить усвідомлювати справжню причину своїх і чужих емоцій, і таким чином звільняється від влади над собою своїх емоцій, і отримує здатність реалістично бачити і оцінювати вчинки інших людей, тобто адекватно на них реагувати.
Якщо ж «невідповідна реакція» часто виявляється, і супроводжується сильними емоційними станами, вона може створювати серйозні проблеми у житті.
У чому небезпека прояву «невідповідних» емоційних реакцій?
По-перше, оскільки в основі виникнення непропорційних реакцій лежать переважно негативні ситуації, які не приймалися людиною, доставляли їй біль, то їх активізація також створює напругу, кризи і конфлікти.
Наприклад, жінка в ситуаціях, де на її думку ображається гідність жінки, агресивно реагує на кривдника. Подібна поведінка виникає в ситуаціях спілкування з домінантними, авторитарними чоловіками, які асоціативно нагадують її батька. В результаті чого запускається реакція взаємин з ним, закладена в дитинстві. Подібні взаємини з шефом можуть призвести не тільки до конфліктів, але й до втрати роботи.
По-друге, при непропорційних реакціях бачення ситуації не в повній мірі адекватне. Людина реагує звичним для неї чином в ситуаціях які віддалено нагадують їй пережите в минулому.
По суті, він бореться з "вітряними млинами" і "примарами" свого минулого.
Наприклад, в однієї жінки не складаються дружні відносини з подругами, і щоразу за періодом радості набуття нового друга, виникає розчарування і розрив стосунків.
Причиною болісного розставання, на думку цієї жінки, була спроба її принизити, або використовувати дружбу у корисливих цілях.
Як з'ясувалося, в дитинстві вона пережила біль від зради подруги. А обставини її життя були пов'язані з ситуаціями пригнічення, в яких їй доводилося доводити свою значимість і право бути собою.
В результаті нові дружні стосунки не складаються через дві непропорційні реакції :
1) постійних сумнівів у щирості відносин через очікування зради або використання.
2) Потреби доводити свою значимість, відстоювати свою позицію.
Ці реакції, виникали і переростали в конфлікти, щоразу, коли в поведінці її друга щось нагадувало ситуації минулого. При цьому конфлікти виникали з людьми, які цілком щиро мають до неї дружнє ставлення і повагу. В результаті спілкування перетворюється в періодичне з'ясування стосунків і звинувачення, що в кінцевому підсумку руйнує дружбу.
Кожне нове розчарування посилює існуючи стереотип і зменшує шанси на можливість гармонійних дружніх відносин.
По-третє, тривалі і часто пережиті негативні емоції, створюють загальний негативний настрій, який відповідно притягує аналогічні ситуації.
Також негативні емоції виснажують сили, уповільнюють або блокують нормальний рух енергії, і призводять до послаблення відповідного органу, а з часом до хвороби.
В аурі людини яка тривалий час переживає негативні емоції (страх, образа, гнів, злість, ревнощі, заздрість тощо), з'являються затемнення, помутніння, згустки, вкраплення брудних кольорів. Їх поява порушує роботу енергетичних центрів. Крім хвороб виникає викривлення в сприйнятті дійсності. Це нагадує перешкоди бачення при забрудненні скла.
Тому для зміни ситуації важливо розібратися в причинах її виникнення, усвідомити витоки проблеми, і змінити своє ставлення до подій в минулому.
Переосмислення ситуації, прийняття себе, прощення всіх причетних, заміна звичного реагування на більш адекватне, допомагає назавжди позбутися від виникнення проблем.
У ході психологічного опрацювання, ми повертаємося у своє минуле і наводимо в ньому чистоту і порядок, звільняємося від болю і страждань, очищаємо своє енергетичне поле. Це нагадує прибирання горищ і підвалів будинку, з яких доходять неприємні запахи.
У міру розуміння ситуації, людина краще розуміє і усвідомлює себе, набуває здатності керувати своїми емоціями, а її дії та реакції стають все більш результативними. Людині стає легше приймати життя, воно стає легким і радісним.
Подібна робота дозволяє будувати гармонійні відносини, реалістично сприймати те що відбувається, і отримувати більше радості і задоволення від життя і взаємин.
У міру звільнення від непропорційних реакцій ми звільняємося від привидів і тіней минулого, і усвідомлено створюємо відносини і своєму житті. Безсумнівно, подібна робота вимагає внутрішньої сили, і сміливості.
Вибір шляху - справа кожного з нас. Адже те, як ми переживаємо емоції і розпоряджаємося ними, свідчить про духовну та емоційну зрілість людини.
Наступні статті:
- Чому жінки обирають чоловіків старших себе?
- Чи реально змінити чоловіка?
- Що робити, щоб хлопець захотів одружитись?
Попередні статті:
Comments:
JComments
ВКонтакте
Facebook
Категорія: